напористість

НАПО́РИСТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. напо́ристий.

Він уперше зустрів Леваду, і його дратувала напористість цього чорнявого стрункого хлопця (Кир., Вибр., 1960, 118);

Напористістю і упертістю Масло старався завоювати перед Подзигуном авторитет (Хижняк, Невгамовна, 1961, 34).

Значення в інших словниках

1. напористість — напо́ристість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. напористість — -тості, ж. Властивість за знач. напористий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напористість — НАПО́РИСТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. напо́ристий. Він уперше зустрів Леваду, і його дратувала напористість цього чорнявого стрункого хлопця (І.  Словник української мови у 20 томах