напотемки
НАПО́ТЕМКИ, присл., рідко. У потемках, в темноті.
Заграничний політик, вернувши опівночі додому, напотемки.. помилився дверми (Фр., IV, 1950, 38).
Словник української мови (СУМ-11)НАПО́ТЕМКИ, присл., рідко. У потемках, в темноті.
Заграничний політик, вернувши опівночі додому, напотемки.. помилився дверми (Фр., IV, 1950, 38).
Словник української мови (СУМ-11)