напотемки

НАПО́ТЕМКИ, присл., рідко.

У темноті.

Шарив [Герман] напотемки по кутах, поки не надибав деяку страву або кусник хліба (І. Франко);

Чи ж вічно мені йти стрімкими стежками .. і вічно напотемки в стужі блудить (І. Кравченко).

Значення в інших словниках

1. напотемки — пр., у темряві, поночі.  Словник синонімів Караванського
2. напотемки — присл., рідко. У потемках, в темноті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напотемки — Напо́темки, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. напотемки — НАПО́ТЕМКИ, присл., рідко. У потемках, в темноті. Заграничний політик, вернувши опівночі додому, напотемки.. помилився дверми (Фр., IV, 1950, 38).  Словник української мови в 11 томах