напоумлення

НАПОУ́МЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. напоу́мити.

— Ти так захопився напоумленням того… як його? — Він показав очима на Черевика (Шовк., Інженери, 1956, 247).

Значення в інших словниках

1. напоумлення — напоу́млення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. напоумлення — див. НАПУЧЕННЯ.  Словник синонімів Караванського
3. напоумлення — -я, с. Дія за знач. напоумити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. напоумлення — НАПОУ́МЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. напоу́мити. – Ти так захопився напоумленням того... як його? – Він показав очима на Черевика (Ю. Шовкопляс).  Словник української мови у 20 томах