напоумлення
НАПОУ́МЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. напоу́мити.
— Ти так захопився напоумленням того… як його? — Він показав очима на Черевика (Шовк., Інженери, 1956, 247).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напоумлення — напоу́млення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- напоумлення — див. НАПУЧЕННЯ. Словник синонімів Караванського
- напоумлення — -я, с. Дія за знач. напоумити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- напоумлення — НАПОУ́МЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. напоу́мити. – Ти так захопився напоумленням того... як його? – Він показав очима на Черевика (Ю. Шовкопляс). Словник української мови у 20 томах