напоумлення

НАПОУ́МЛЕННЯ, я, с.

Дія за знач. напоу́мити.

– Ти так захопився напоумленням того... як його? – Він показав очима на Черевика (Ю. Шовкопляс).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напоумлення — напоу́млення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. напоумлення — див. НАПУЧЕННЯ. Словник синонімів Караванського
  3. напоумлення — -я, с. Дія за знач. напоумити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. напоумлення — НАПОУ́МЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. напоу́мити. — Ти так захопився напоумленням того… як його? — Він показав очима на Черевика (Шовк., Інженери, 1956, 247). Словник української мови в 11 томах