1. Словник української мови у 20 томах

напоумлений

НАПОУ́МЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до напоу́мити.

Були люди, що вважали Шевченка тільки творцем пісень у народному дусі, випадково напоумленим книжномумистецтву, а тому відомим по імені продовжувачем безіменних народних співців (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напоумлений — напоу́млений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. напоумлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до напоумити. Великий тлумачний словник сучасної мови