направду
НАПРА́ВДУ, присл., діал. Насправді.
Легінь таки й направду був дуже красний: суті рум’янці грали на здорових, темного кольору лицях (Хотк., II, 1966, 52);
Направду, то додому квапляться хіба тільки ті жінки, що кинули малих дітей без опіки (Вільде, Сестри.., 1958, 320).
Словник української мови (СУМ-11)