направду

напра́вду насправді (м, ср, ст): Як ми прощалися у Львові, то зі свідомістю, що я залишаюся в краю. Так що це була направду випадкова та тим більше радісна зустріч (Дейчаківський)||вправді

Значення в інших словниках

1. направду — напра́вду прислівник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. направду — див. СПРАВДІ.  Словник синонімів Караванського
3. направду — див. справді  Словник синонімів Вусика
4. направду — присл., діал. Насправді.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. направду — НАПРА́ВДУ, присл., діал. Насправді. Легінь таки й направду був дуже красний: суті рум'янці грали на здорових, темного кольору лицях (Г. Хоткевич); Якщо ти кохаєш направду, То й гадки про муку нема!.. (А. Кримський).  Словник української мови у 20 томах
6. направду — Напра́вду, присл. = спра́вді  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. направду — НАПРА́ВДУ, присл., діал. Насправді. Легінь таки й направду був дуже красний: суті рум’янці грали на здорових, темного кольору лицях (Хотк., II, 1966, 52); Направду, то додому квапляться хіба тільки ті жінки, що кинули малих дітей без опіки (Вільде, Сестри.., 1958, 320).  Словник української мови в 11 томах