направду

напра́вду насправді (м, ср, ст): Як ми прощалися у Львові, то зі свідомістю, що я залишаюся в краю. Так що це була направду випадкова та тим більше радісна зустріч (Дейчаківський)||вправді

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. направду — напра́вду прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. направду — див. СПРАВДІ. Словник синонімів Караванського
  3. направду — див. справді Словник синонімів Вусика
  4. направду — присл., діал. Насправді. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. направду — НАПРА́ВДУ, присл., діал. Насправді. Легінь таки й направду був дуже красний: суті рум'янці грали на здорових, темного кольору лицях (Г. Хоткевич); Якщо ти кохаєш направду, То й гадки про муку нема!.. (А. Кримський). Словник української мови у 20 томах
  6. направду — Напра́вду, присл. = спра́вді Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. направду — НАПРА́ВДУ, присл., діал. Насправді. Легінь таки й направду був дуже красний: суті рум’янці грали на здорових, темного кольору лицях (Хотк., II, 1966, 52); Направду, то додому квапляться хіба тільки ті жінки, що кинули малих дітей без опіки (Вільде, Сестри.., 1958, 320). Словник української мови в 11 томах