направлений
НАПРА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до напра́вити 1, 2.
Відсуваються двері теплушки — в теплушці кулемети, направлені на гайдамаків (Довж., І, 1958, 39);
Ціла сотня кріпаків з сокирами, заступами, лопатами була направлена на Зелену горку [гірку] (Мирний, IV, 1955, 159);
Дивізія була відкликана з резерву і направлена на Північно-Західний фронт (Тют., Вир, 1964, 485);
Направлена машина давно прийшла з Англії (Фр., II, 1950, 379);
//напра́влено, безос. присудк. сл.
В наш бік було направлено, очевидячки, не менше чотирьох гвинтівок (Ю. Янов., II, 1958, 72);
В Буду було направлено другого парламентера з перекладачем (Гончар, III, 1959, 236).
Словник української мови (СУМ-11)