направлений

напра́влений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до направити 1), 2).

|| направлено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. направлений — напра́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. направлений — див. гострий  Словник синонімів Вусика
3. направлений — [напраўлеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. направлений — НАПРА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до напра́вити 1, 2. Відсуваються двері теплушки – в теплушці кулемети, направлені на гайдамаків (О.  Словник української мови у 20 томах
5. направлений — НАПРА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до напра́вити 1, 2. Відсуваються двері теплушки — в теплушці кулемети, направлені на гайдамаків (Довж.  Словник української мови в 11 томах