напрацюватися

НАПРАЦЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся, док. Багато, досхочу попрацювати.

— Хіба я мало на тих панів напрацювався? Хіба я вже давно не заробив собі того кожуха?.. (Крим., Вибр., 1965, 413);

Жаль тільки, що влітку ночі короткі — ні тобі виспатись, ні напрацюватись для себе (Стельмах, І, 1962, 481);

// Утомитися, багато працюючи.

Пішов він мовчки з хати, а я вже так напрацювалась, що й заснула (Н.-Лев., III, 1956, 281);

Напрацювавшись за день. Киян незчувся, як заснув у майстерні (Вол., Озеро.., 1959, 166).

Значення в інших словниках

1. напрацюватися — напрацюва́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. напрацюватися — див. утомлюватися  Словник синонімів Вусика
3. напрацюватися — -ююся, -юєшся, док. Багато, досхочу попрацювати. || Утомитися, багато працюючи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. напрацюватися — НАПРАЦЮВА́ТИСЯ див. напрацьо́вуватися.  Словник української мови у 20 томах
5. напрацюватися — Напрацюватися, -цю́юся, -єшся гл. Натрудиться, наработаться. Напрацювавсь добре, поки постягав каміння докупи.  Словник української мови Грінченка