напружено
НАПРУ́ЖЕНО. Присл. до напру́жений 2 — 4.
Вночі прокидаюсь, сідаю на ліжко й напружено слухаю (Коцюб., II, 1955, 231);
Корж увесь час мовчав, але напружено працював його мозок, обмірковуючи втечу (Тулуб, Людолови, І, 1957, 159);
Кожний напружено чекав різкого й гострого: — До зброї!.. (Сос., І, 1957, 265).
Словник української мови (СУМ-11)