напруженість
НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, ності, ж.
1. Абстр. ім. до напру́жений 2 — 4.
На крутому чолі [Карпа] набрякла жила, виявляючи велику напруженість (Коцюб., І, 1955, 305);
Радянський уряд веде невтомну боротьбу за зміцнення миру, ослаблення міжнародної напруженості (Ком. Укр., 5, 1960, 22);
Напруженість у взаєминах хлопця та дівчини поволі зникала, зароджувалась дружба (Головко, II, 1957, 512).
2. спец. Характеристика електромагнітного поля, пропорційна густині зарядів тіл.
В районі Курської аномалії виявлені величезні запаси залізних руд, що створюють напруженість магнітного поля, в п’ять разів більшу за середню на Землі (Наука.., 7, 1960, 48).
Словник української мови (СУМ-11)