напруженість

НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, ності, ж.

1. Абстр. ім. до напру́жений 2–4.

На крутому чолі [Карпа] набрякла жила, виявляючи велику напруженість (М. Коцюбинський);

Робота програміста або людини, яка працює з комп'ютером, за напруженістю не поступається роботі пілота авіалайнера (з наук.-попул. літ.);

З метранпажем анарх як би умовився не говорити .. Ця мовчанка іноді доходила такої напруженості, що анарх остаточно виходив із себе (М. Хвильовий);

Напруженість у взаєминах хлопця та дівчини поволі зникала, зароджувалась дружба (А. Головко).

2. спец. Характеристика електромагнітного поля, пропорційна густині зарядів тіл.

Окислені руди мають слабкі магнітні властивості. Залізо з цієї сировини вилучають за рахунок надвисокої напруженості магнітного поля (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. напруженість — напру́женість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. напруженість — [напружеин'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. напруженість — -ності, ж. 1》 Абстр. ім. до напружений 2-4). 2》 спец. Характеристика електромагнітного поля, пропорційна густині зарядів тіл. Напруженість електричного поля — векторна силова характеристика поля, що вимірюється відношенням сили...  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. напруженість — НАПРУ́ЖЕННЯ (затрата великих фізичних або душевних сил під час виконання, здійснення чого-небудь), НАПРУ́ГА, НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, ЗУСИ́ЛЛЯ, СИЛКУВА́ННЯ рідше, НАТУ́ГА підсил., ПОТУ́ГА підсил., НАДРИ́В підсил., НАДСА́ДА підсил. розм.  Словник синонімів української мови
5. напруженість — НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр. ім. до напру́жений 2 — 4. На крутому чолі [Карпа] набрякла жила, виявляючи велику напруженість (Коцюб., І, 1955, 305); Радянський уряд веде невтомну боротьбу за зміцнення миру, ослаблення міжнародної напруженості (Ком.  Словник української мови в 11 томах