напруженість

напру́женість

-ності, ж.

1》 Абстр. ім. до напружений 2-4).

2》 спец. Характеристика електромагнітного поля, пропорційна густині зарядів тіл.

Напруженість електричного поля — векторна силова характеристика поля, що вимірюється відношенням сили, яка діє в даній точці поля на точковий позитивний заряд, до даного заряду.

Напруженість магнітного поля — векторна характеристика магнітного поля, що не залежить від наявності в ньому магнітних матеріалів.

3》 У психіатрії – стан, що характеризується напружено-зосередженою позою, малодоступністю, готовністю до раптових дій; стан очікування непередбачуваних подій.

Афективна напруженість — напруженість, обумовлена різко вираженим афектом страху, тривоги, гніву.

Значення в інших словниках

1. напруженість — напру́женість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. напруженість — [напружеин'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. напруженість — НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр. ім. до напру́жений 2–4. На крутому чолі [Карпа] набрякла жила, виявляючи велику напруженість (М.  Словник української мови у 20 томах
4. напруженість — НАПРУ́ЖЕННЯ (затрата великих фізичних або душевних сил під час виконання, здійснення чого-небудь), НАПРУ́ГА, НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, ЗУСИ́ЛЛЯ, СИЛКУВА́ННЯ рідше, НАТУ́ГА підсил., ПОТУ́ГА підсил., НАДРИ́В підсил., НАДСА́ДА підсил. розм.  Словник синонімів української мови
5. напруженість — НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр. ім. до напру́жений 2 — 4. На крутому чолі [Карпа] набрякла жила, виявляючи велику напруженість (Коцюб., І, 1955, 305); Радянський уряд веде невтомну боротьбу за зміцнення миру, ослаблення міжнародної напруженості (Ком.  Словник української мови в 11 томах