напівбог

НАПІВБО́Г, а, ч. В античній міфології — божество нижчого розряду. Боги й напівбоги;

// Незвичайна, особлива людина, яка виділяється чим-небудь серед інших.

Дайте їй [людині] на стіл добрий, мов сонце, хліб, та милу працю в руки, та любов у груди — і вона не зігнутою тінню, а напівбогом піде по землі (Стельмах, І, 1962, 470).

Значення в інших словниках

1. напівбог — напівбо́г іменник чоловічого роду, істота * Але: два, три, чотири напівбо́ги  Орфографічний словник української мови
2. напівбог — -а, ч. В античній міфології – божество нижчого розряду. Боги й напівбоги. || Незвичайна, особлива людина, яка вирізняється чим-небудь з-поміж інших.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напівбог — НАПІВБО́Г, а, ч. В античній міфології – божество нижчого розряду. В народному середовищі набули слави святі, що їх образи якимсь шляхом асоціювалися з образами старих язичницьких богів і напівбогів...  Словник української мови у 20 томах
4. напівбог — Напівбо́г, -га; -боги́, -гі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)