напівдикий

НАПІВДИ́КИЙ, а, е.

1. Не зовсім дикий; з ознаками дикості.

За вікнами обкому воркували напівдикі голуби (Логв., Літа.., 1960, 154);

Напівдикі степові коні не одразу скорялися людині (Тулуб, В степу.., 1964, 319).

2. перен. Недостатньо культурний, цивілізований; відсталий.

Ремо відчував свою безсилість у цім середовищі напівдикого суспільства, де.. ніхто не вміє одрізнити місяця від сонця (Досв., Гюлле, 1961, 102).

Значення в інших словниках

1. напівдикий — напівди́кий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. напівдикий — -а, -е. 1》 Не зовсім дикий; з ознаками дикості. 2》 перен. Недостатньо культурний, цивілізований; відсталий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напівдикий — НАПІВДИ́КИЙ, а, е. 1. Не зовсім дикий; з ознаками дикості. – Я теж вдома виноградом займаюсь, ну в мене різносортиця, більше напівдикі, не те що ваші “сенсо” та “карабурну”. (О. Гончар); Напівдикі степові коні не одразу скорялися людині (З.  Словник української мови у 20 томах