напівдикий

напівди́кий

-а, -е.

1》 Не зовсім дикий; з ознаками дикості.

2》 перен. Недостатньо культурний, цивілізований; відсталий.

Значення в інших словниках

1. напівдикий — напівди́кий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. напівдикий — НАПІВДИ́КИЙ, а, е. 1. Не зовсім дикий; з ознаками дикості. – Я теж вдома виноградом займаюсь, ну в мене різносортиця, більше напівдикі, не те що ваші “сенсо” та “карабурну”. (О. Гончар); Напівдикі степові коні не одразу скорялися людині (З.  Словник української мови у 20 томах
3. напівдикий — НАПІВДИ́КИЙ, а, е. 1. Не зовсім дикий; з ознаками дикості. За вікнами обкому воркували напівдикі голуби (Логв., Літа.., 1960, 154); Напівдикі степові коні не одразу скорялися людині (Тулуб, В степу.., 1964, 319). 2. перен.  Словник української мови в 11 томах