напівморок

НАПІВМО́РОК, у, ч. Дуже погане освітлення, крізь яке майже нічого не видно.

В напівмороці за дверима вона помітила метушливу постать Голосарського (Руд., Остання шабля, 1959, 64).

Значення в інших словниках

1. напівморок — напівмо́рок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. напівморок — див. темрява  Словник синонімів Вусика
3. напівморок — -у, ч. Дуже погане освітлення, крізь яке майже нічого не видно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. напівморок — НАПІВМО́РОК, у, ч. Дуже погане освітлення, крізь яке майже нічого не видно. В напівмороці за дверима вона помітила метушливу постать Голосарського (М. Руденко); За вікном клубочився сірий зимовий туман. У кімнаті – напівморок. Обличчя у всіх сірі, вимучені (Ю. Хорунжий).  Словник української мови у 20 томах
5. напівморок — СУ́ТІНКИ (напівтемрява після заходу або до сходу сонця), СУ́ТІНОК рідше, СУ́ТІНЬ, ПО́МЕРКИ мн., ПО́МЕРК рідше, МО́РОК, СТУ́МА заст. поет., ЗМРОК (ЗМРІК) діал.; СМЕРКА́ННЯ, СМЕРК, ПРИ́СМЕРКИ, ПРИ́СМЕРК, ПРИМЕРКА́ННЯ, СУ́МОРОК діал., СУ́МЕРК діал.  Словник синонімів української мови