напівпорожній
НАПІВПОРО́ЖНІЙ, я, є. Наполовину зайнятий, заповнений ким-, чим-небудь; у якому наявна незначна кількість кого-, чого-небудь.
Сиділи куми біля столу.. Коло їх стояла четверть монопольки вже напівпорожня (Григ., Вибр., 1959, 375);
Провора тихо оглядав напівпорожній цех (Донч., III, 1956, 444).
Словник української мови (СУМ-11)