нарада

НАРА́ДА, и, ж. Спільне обговорення, вирішення певних питань; засідання.

Після мітингу в комуні відбулася перша в її історії виробнича нарада (Мик., II, 1957, 534);

На педагогічній нараді він домігся, що Стукача виключили з школи (Донч., V, 1957, 294);

Велику роль у розвитку вітчизняної біологічної науки відіграють наукові наради і конференції (Ком. Укр., 9, 1962, 45);

// з ким. Обмін думками, обговорення чогось з ким-небудь.

Аніка мусила вкласти її на печі, а по довгій нараді з чоловіком, яка відбулася пошепки під образами, загасила світло й собі лягла поруч з Гашіцею… (Коцюб., І, 1955, 251);

По довгих нарадах з невісткою рішилась [Гінда], врешті, на білий [капелюх] з червоним маком (Кобр., Вибр., 1954, 76).

Значення в інших словниках

1. нарада — нара́да іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. нарада — Обмін думками; (збір) ЗАСІДАННЯ; (лікарів) консиліюм; п! КОНСИСТОРІЯ.  Словник синонімів Караванського
3. нарада — -и, ж. Спільне обговорення, вирішення певних питань; засідання. || з ким. Обмін думками, обговорення чогось з ким-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нарада — Урочистість, див. маршувати, дефілювати  Словник чужослів Павло Штепа
5. нарада — НАРА́ДА, и, ж. Спільне обговорення, вирішення певних питань; засідання. На педагогічній нараді він домігся, що Стукача виключили з школи (О. Донченко); – Яка нарада? Для чого? Засідання з приводу того, як уникнути засідань? – Хе-хе!...  Словник української мови у 20 томах
6. нарада — НАРА́ДА (спільне обговорення, вирішення певних питань — звичайно на виробництві, в організаціях, установах і т. ін.); РА́ДА (нарада, що звичайно має представницький характер, присвячена обговоренню важливих проблем); КОНСИ́ЛІУМ (нарада лікарів).  Словник синонімів української мови
7. нарада — Нара́да, -ди, -ді; -ра́ди, -ра́д  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. нарада — Нарада, -ди ж. Совѣщаніе.  Словник української мови Грінченка