нарахування

НАРАХУВА́ННЯ, я, с., бухг. Дія за знач. нарахува́ти 3.

Багато передових колгоспів уже перейшло на грошову оплату праці колгоспників без нарахування трудоднів (Ком. Укр., 7, 1961, 41);

Облік праці та нарахування зарплати членам ланки провадиться двічі на місяць за фактично виконаний обсяг роботи (Хлібороб Укр., 11, 1966, 13).

Значення в інших словниках

1. нарахування — нарахува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. нарахування — -я, с., бухг. 1》 Дія за знач. нарахувати 3). Нарахування на заробітну плату — платежі, відрахування до позабюджетних фондів з боку юридичних та фізичних осіб. 2》 Грошове відшкодування як покарання за певні фінансові поорушення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нарахування — НАРАХУВА́ННЯ, я, с., бухг. Дія за знач. нарахува́ти 3. Рада Народних Комісарів на засіданні 14 жовтня 1922 року в принципі визнала за доцільне встановити процентні нарахування на виробничі фонди підприємств усуспільненого сектору (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах