нараховуватися
НАРАХО́ВУВАТИСЯ, ується, недок.
1. безос. Бути, існувати в якій-небудь кількості.
Тільки в партизанських загонах, підпільних організаціях і групах нараховувалось понад 440 тисяч патріотів (Ком. Укр., 12, 1968, 15).
2. бухг. Пас. до нарахо́вувати 3.
Нічним вартовим трудодні нараховуються в залежності від затраченого часу (Колг. село, 21.III 1956, 2).
Словник української мови (СУМ-11)