нараховуватися
НАРАХО́ВУВАТИСЯ, ується, недок.
1. безос. Бути, існувати в якій-небудь кількості.
Мархісти, правда, живились, головним чином, коштом докласового, люмпенського населення, якого в Одесі нараховувалося .. до двадцяти п'яти тисяч (Ю. Смолич);
Це [Зелені Гаї] прекрасне мальовниче село на лівому березі Дніпра, в якому нараховується двісті хат, поміж них – багато сучасних котеджів (О. Бердник).
2. бухг. Пас. до нарахо́вувати 3.
За кожну виконану на підприємстві роботу робітникам нараховується зарплата відповідно до прийнятих норм і розцінок (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)