1. Словник української мови у 20 томах

нараховуватися

НАРАХО́ВУВАТИСЯ, ується, недок.

1. безос. Бути, існувати в якій-небудь кількості.

Мархісти, правда, живились, головним чином, коштом докласового, люмпенського населення, якого в Одесі нараховувалося .. до двадцяти п'яти тисяч (Ю. Смолич);

Це [Зелені Гаї] прекрасне мальовниче село на лівому березі Дніпра, в якому нараховується двісті хат, поміж них – багато сучасних котеджів (О. Бердник).

2. бухг. Пас. до нарахо́вувати 3.

За кожну виконану на підприємстві роботу робітникам нараховується зарплата відповідно до прийнятих норм і розцінок (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нараховуватися — нарахо́вуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нараховуватися — -ується, недок. 1》 безос. Бути, існувати в якій-небудь кількості. 2》 бухг. Пас. до нараховувати 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нараховуватися — БУ́ТИ (бути в наявності десь, у когось), МА́ТИСЯ розм. рідше; БУВА́ТИ (про тимчасову неодноразову наявність); ВОДИ́ТИСЯ розм., ВЕСТИ́СЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. нараховуватися — НАРАХО́ВУВАТИСЯ, ується, недок. 1. безос. Бути, існувати в якій-небудь кількості. Тільки в партизанських загонах, підпільних організаціях і групах нараховувалось понад 440 тисяч патріотів (Ком. Укр., 12, 1968, 15). 2. бухг. Пас. до нарахо́вувати... Словник української мови в 11 томах