нароздріб
НАРО́ЗДРІБ, присл. Окремо один від одного; вроздріб, нарізно.
Він завше лаяв інородців, але нароздріб, а йому дуже хотілося лаяти їх оптом, як те робить Піхно (Сам., II, 1958, 356).
Словник української мови (СУМ-11)НАРО́ЗДРІБ, присл. Окремо один від одного; вроздріб, нарізно.
Він завше лаяв інородців, але нароздріб, а йому дуже хотілося лаяти їх оптом, як те робить Піхно (Сам., II, 1958, 356).
Словник української мови (СУМ-11)