народоправство
НАРОДОПРА́ВСТВО, а, с., заст. Народовладдя.
Київський комітет міської більшовицької організації звернувся з відозвою до солдатів: — Будьте пильні. Мало здобути свободу, треба її ще уберегти від усяких зазіхань ворогів народу, треба, щоб свобода йшла на користь народу, який повинен взяти у свої руки всю повноту влади і встановити справжнє народоправство (Іст. УРСР, І, 1953, 776).
Словник української мови (СУМ-11)