1. Словник української мови в 11 томах

народоправство

НАРОДОПРА́ВСТВО, а, с., заст. Народовладдя.

Київський комітет міської більшовицької організації звернувся з відозвою до солдатів: — Будьте пильні. Мало здобути свободу, треба її ще уберегти від усяких зазіхань ворогів народу, треба, щоб свобода йшла на користь народу, який повинен взяти у свої руки всю повноту влади і встановити справжнє народоправство (Іст. УРСР, І, 1953, 776).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. народоправство — народопра́вство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. народоправство — Народовладдя, демократія. Словник синонімів Караванського
  3. народоправство — -а, с., заст. Народовладдя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. народоправство — НАРОДОПРА́ВСТВО, а, с., заст. Народовладдя. Він [Костомаров] зворушив думки про народоправство (М. Драгоманов). Словник української мови у 20 томах
  5. народоправство — ДЕМОКРА́ТІЯ (форма державного устрою, побудована на визнанні народу джерелом влади, на принципах рівності й свободи), НАРОДОВЛА́ДДЯ, НАРОДОПРА́ВСТВО заст. Словник синонімів української мови