нарозхват

НАРО́ЗХВАТ, присл., розм.

1. Намагаючись перехопити, взяти кого-, що-небудь раніше іншого.

Нарозхват беруться газети, що пахнуть ще свіжою фарбою (Шер., Перші загони, 1939, 8);

Його [О. Вишні] книжки розкуповувались одразу, нарозхват (Вітч., 5, 1967, 211).

2. у знач. присудк. сл. Мати великий попит.

Давно вже минулися ті часи, коли заробітчани були тут [у Каховці] нарозхват (Гончар, Таврія, 1952, 55).

Значення в інших словниках

1. нарозхват — наро́зхват прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. нарозхват — присл., розм. 1》 Намагаючись перехопити, взяти кого-, що-небудь раніше іншого. 2》 у знач. присудк. сл. Мати великий попит.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нарозхват — Хапцем, хапливо, хапано, хапаючи, хапунко, хапкома, хапком, хапки, хапко, див. наскоро  Словник чужослів Павло Штепа
4. нарозхват — НАРО́ЗХВАТ, присл., розм. 1. Намагаючись перехопити, взяти кого-, що-небудь раніше іншого. Нарозхват беруться газети, що пахнуть ще свіжою фарбою (М. Шеремет); Його [О. Вишні] книжки розкуповувались одразу, нарозхват (із журн.). 2. у знач. пред.  Словник української мови у 20 томах