нарозхват
НАРО́ЗХВАТ, присл., розм.
1. Намагаючись перехопити, взяти кого-, що-небудь раніше іншого.
Нарозхват беруться газети, що пахнуть ще свіжою фарбою (М. Шеремет);
Його [О. Вишні] книжки розкуповувались одразу, нарозхват (із журн.).
2. у знач. пред. Мати великий попит.
Всі гості, що прибули на свято до Севастополя, нарозхват (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)