нарозхват

НАРО́ЗХВАТ, присл., розм.

1. Намагаючись перехопити, взяти кого-, що-небудь раніше іншого.

Нарозхват беруться газети, що пахнуть ще свіжою фарбою (М. Шеремет);

Його [О. Вишні] книжки розкуповувались одразу, нарозхват (із журн.).

2. у знач. пред. Мати великий попит.

Всі гості, що прибули на свято до Севастополя, нарозхват (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нарозхват — наро́зхват прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. нарозхват — присл., розм. 1》 Намагаючись перехопити, взяти кого-, що-небудь раніше іншого. 2》 у знач. присудк. сл. Мати великий попит. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нарозхват — Хапцем, хапливо, хапано, хапаючи, хапунко, хапкома, хапком, хапки, хапко, див. наскоро Словник чужослів Павло Штепа
  4. нарозхват — НАРО́ЗХВАТ, присл., розм. 1. Намагаючись перехопити, взяти кого-, що-небудь раніше іншого. Нарозхват беруться газети, що пахнуть ще свіжою фарбою (Шер., Перші загони, 1939, 8); Його [О. Вишні] книжки розкуповувались одразу, нарозхват (Вітч. Словник української мови в 11 томах