1. Словник української мови у 20 томах

нарозтіж

НАРО́ЗТІЖ, присл., рідко.

Те саме, що на́встіж.

Двері у передпокій нарозтіж, в тіснім коридорі повно людей (М. Коцюбинський);

Всі вікна в просторій кімнаті були відчинені нарозтіж (П. Гуріненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нарозтіж — наро́зтіж прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. нарозтіж — див. навстіж Словник синонімів Вусика
  3. нарозтіж — присл., рідко. Те саме, що навстіж. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нарозтіж — НА́ВСТІЖ (з дієсл. відчинити, відкрити тощо — на всю ширину), НА́СТІЖ розм., НАРО́ЗТІЖ розм., О́ТВОРОМ розм. Ворота до Бондарихи у двір одчинені, двері в хату — теж навстіж (С. Васильченко); — Просимо, просимо, пане добродію! — каже Гвинтовка. Словник синонімів української мови
  5. нарозтіж — НАРО́ЗТІЖ, присл., рідко. Те саме, що на́встіж. Двері у передпокій нарозтіж, в тіснім коридорі повно людей (Коцюб., II, 1955, 258). Словник української мови в 11 томах