нарубатися
НАРУБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Багато, досхочу порубати;
// Довго рубаючи, стомитися.
Вже й Пилип-з-Конопель настрілявся та нарубався до знесилля, а кінця бойовищу не було й не було (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 388).
Словник української мови (СУМ-11)