нарубатися
НАРУБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм.
Багато, досхочу порубати;
// Стомитися, довго рубаючи.
Вже й Пилип-з-Конопель настрілявся та нарубався до знесилля, а кінця бойовищу не було й не було (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)