нарубати —
наруба́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
нарубати —
див. нарубувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нарубати —
налама́ти (наруба́ти) дров / лама́ти дро́ва. Повестися необдумано, допустити багато помилок, завдати шкоди. — Вони дійсно там наламали дров, .. Силою дітей заганяли до школи (Ю. Збанацький); — Нарубав ти дров, Мостовий, у цих питаннях (М.
Фразеологічний словник української мови
нарубати —
НАРУБА́ТИ див. нару́бувати.
Словник української мови в 11 томах
нарубати —
Наруба́ти, -ба́ю, -єш гл. Нарубить. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаємо дровець. Ном. № 10289.
Словник української мови Грінченка