нарубаний
НАРУ́БАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до наруба́ти.
Як тільки перестрілка вщухне або відсунеться далі в степ, так і закипає робота: риють окопи, .. тешуть нарубане в плавнях вербове пакілля (О. Гончар);
// у знач. прикм.
Незабаром вони повернулися з двома оберемками нарубаних дров (О. Донченко);
В селі стояв запах .. соснової живиці з нарубаних дров (С. Чорнобривець);
// нару́бано, безос. пред.
Павло нахилився взяти дрова – нарубано гілля сливи (М. Іщенко).
Словник української мови (СУМ-20)