нарізаний
НАРІ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нарі́зати 1 — 7.
Баба.. попід рукою ткнула йому тарілку з нарізаними тоненько шматочками пирога (Григ., Вибр., 1959, 441);
У руських купців.. є золото й срібло.. — шматочки дорогоцінного металу, нарізані з прута (Скл., Святослав, 1959, 121);
Протягом вегетаційного періоду проводили чотири поливи по борознах, нарізаних з обох боків ряду (Хлібороб Укр., 12, 1964, 22);
Оксен сів біля дуба.., загорнувшись в кожушок, закрив нарізані вітром очі (Тют., Вир, 1964, 530);
// у знач. прикм.
На столі з’явилась ціла купа нарізаної паляниці та пирогів, пляшки та чарки (Н.-Лев., III, 1956, 71);
Наприкінці дня нарізані дрова почали переносити з лісу на перегін (Бойч., Молодість, 1949, 127).
Словник української мови (СУМ-11)