1. Словник української мови в 11 томах

нарізаний

НАРІ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нарі́зати 1 — 7.

Баба.. попід рукою ткнула йому тарілку з нарізаними тоненько шматочками пирога (Григ., Вибр., 1959, 441);

У руських купців.. є золото й срібло.. — шматочки дорогоцінного металу, нарізані з прута (Скл., Святослав, 1959, 121);

Протягом вегетаційного періоду проводили чотири поливи по борознах, нарізаних з обох боків ряду (Хлібороб Укр., 12, 1964, 22);

Оксен сів біля дуба.., загорнувшись в кожушок, закрив нарізані вітром очі (Тют., Вир, 1964, 530);

// у знач. прикм.

На столі з’явилась ціла купа нарізаної паляниці та пирогів, пляшки та чарки (Н.-Лев., III, 1956, 71);

Наприкінці дня нарізані дрова почали переносити з лісу на перегін (Бойч., Молодість, 1949, 127).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нарізаний — нарі́заний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. нарізаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нарізати 1-7). || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нарізаний — НАРІ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нарі́зати 1–7. Баба .. попід рукою ткнула йому тарілку з нарізаними тоненько шматочками пирога (Грицько Григоренко); У руських купців .. є золото й срібло .. – шматочки дорогоцінного металу, нарізані з прута (С. Словник української мови у 20 томах
  4. нарізаний — Нарі́заний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)