1. Словник української мови у 20 томах

нарізаний

НАРІ́ЗАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до нарі́зати 1–7.

Баба .. попід рукою ткнула йому тарілку з нарізаними тоненько шматочками пирога (Грицько Григоренко);

У руських купців .. є золото й срібло .. – шматочки дорогоцінного металу, нарізані з прута (С. Скляренко);

Навкруги розкинулись безкраї поля з нарізаними травопільними і кормовими сівозмінами (з газ.);

Оксен сів біля дуба.., загорнувшись в кожушок, закрив нарізані вітром очі (Григорій Тютюнник);

// у знач. прикм.

На столі з'явилась ціла купа нарізаної паляниці та пирогів, пляшки та чарки (І. Нечуй-Левицький);

Наприкінці дня нарізані дрова почали переносити з лісу на перегін (О. Бойченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нарізаний — нарі́заний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. нарізаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нарізати 1-7). || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нарізаний — Нарі́заний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. нарізаний — НАРІ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нарі́зати 1 — 7. Баба.. попід рукою ткнула йому тарілку з нарізаними тоненько шматочками пирога (Григ., Вибр., 1959, 441); У руських купців.. є золото й срібло.. Словник української мови в 11 томах