наріз
НАРІ́З, у, ч.
1. Заглибина на чому-небудь, зроблена різальним інструментом.
Для більш-менш тривалого збереження числових знаків користувалися [у XVIII — XIX ст. ] зарубками, нарізами, клеймами.., які в різних місцевостях України мали свою назву (Нар. тв. та етн., 2, 1967, 58).
2. заст. Ділянка землі, виділена кому-небудь для тимчасового або постійного користування.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наріз — нарі́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- наріз — -у, ч. 1》 Заглибина на чому-небудь, зроблена різальним інструментом. 2》 заст. Ділянка землі, виділена кому-небудь для тимчасового або постійного користування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наріз — НАРІ́З, у, ч. 1. Заглибина на чому-небудь, зроблена різальним інструментом. Для більш-менш тривалого збереження числових знаків користувалися [у XVIII –XIX ст. ] зарубками, нарізами, клеймами.., які в різних місцевостях України мали свою назву (з наук. Словник української мови у 20 томах
- наріз — НАДІ́Л (ділянка землі, яку одержувала селянська сім'я для користування), ГРУНТ заст., НАРІ́З заст., НАРІ́ЗКА заст. І таки відстояла (мати) увесь давній царський наділ — єдину десятину, яка дісталась їм у спадщину від кріпаччини (М. Словник синонімів української мови