насадка

НА́СА́ДКА, и, ж.

1. тільки наса́дка. Дія за знач. насади́ти².

Насадка бандажів — виключно складний процес (Баш, Вибр., 1948, 116).

2. Частина приладу або інструмента, насаджена на що-небудь.

Витяжні труби над зонтом сушарки мають заслінки, які над дахом приміщення закінчуються жалюзійними насадками (Сад. і ягідн., 1957, 284).

Значення в інших словниках

1. насадка — на́са́дка іменник жіночого роду частина приладу, інструмента  Орфографічний словник української мови
2. насадка — -и, ж. 1》 тільки насадка. Дія за знач. насадити II. 2》 Частина приладу або інструмента, насаджена на що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. насадка — НА́СА́ДКА, и, ж. Частина приладу або інструмента, насаджена на що-небудь. Схема гідромеханізації – це керований, трохи ускладнений тип пожежного брандспойта, на кінці якого конічна насадка формує струмінь, перетворюючи статичний напір у кінетичну енергію (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах