населення
НАСЕ́ЛЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. насели́ти, населя́ти.
2. Сукупність людей, які проживають на земній кулі, в якій-небудь країні, області і т. ін.
У царській Росії переважна більшість населення була неписьменною (Нар. тв. та етн., З, 1957, 6);
// Люди, які проживають в якомусь одному місці.
Населення Запорізької Січі.. складалося головним чином з українських козаків (Рильський, III, 1956, 16);
Добра половина чоловічого населення села [Жабове] була десь по той бік ворожого фронту (Коз., Гарячі руки, 1960, 125).
Словник української мови (СУМ-11)