насидітися

НАСИ́ДІТИСЯ, джуся, дишся, док., розм.

1. Довго, досхочу посидіти.

— І не насиділась я з тобою, і не набалакалась, і не надивилась на тебе… — додала жалібно мати (Мирний, III, 1954, 114);

Ольгу Юліанівну попросила [Леся] прийти одразу ж, як тільки насидиться та нагостюється (М. Ол., Леся, 1960, 232).

2. Пробути тривалий час в ув’язненні.

Лишилася лишень слава, що мужики насиділися по арештах за образу церкви або обряду (Стеф., II, 1953, 70);

— Це вони співали, — вказав на нас Ладя. — Ви за це мені насидитесь у холодній, — кричав Чапля (Панч, Гарні хлопці, 1959, 33).

Значення в інших словниках

1. насидітися — наси́дітися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. насидітися — -джуся, -дишся, док., розм. 1》 Довго, досхочу посидіти. 2》 Пробути тривалий час в ув'язненні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. насидітися — НАСИ́ДІТИСЯ, джуся, дишся, док., розм. 1. Довго, досхочу посидіти. – І не насиділась я з тобою, і не набалакалась, і не надивилась на тебе...  Словник української мови у 20 томах
4. насидітися — Наси́дітися, -си́джуся, -си́дишся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. насидітися — Наси́дітися, -джуся, -дишся гл. Насидѣться. Коло неї не насидиться. Мил. 97.  Словник української мови Грінченка