наскладати

НАСКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Скласти що-небудь у певному порядку; покласти разом у певне місце.

І нажала ж вона нам Та кіп наскладала (Рудан., Переслів’я, 1958, 20);

— Ну, що ти туди наскладала? — схиляючись над чемоданом і розкриваючи його, запитала Ганна (Собко, Справа.., 1959, 291).

2. Поступово зібрати в якій-небудь кількості.

Мотря так і впала на скриню! — Боже ж мій, боже! скільки я літ працювала.., поки сього добра наскладала!.. (Мирний, II, 1954, 162);

// Поступово відкласти (перев. про гроші).

[Марія Іванівна:] Оце я грошей крадькома наскладала, і ми йому такий халат справимо, що він і сам ним любуватиметься! (К.-Карий, II, 1960, 309);

Гріш до гроша Я наскладала чотириста злотих (Павл., Бистрина, 1959, 109).

3. розм. Створити, написати в якій-небудь кількості (про вірші, пісні і т. ін.).

Він цілував.. оті її губи, що про них поети наскладали стоси мадригалів (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 440).

Значення в інших словниках

1. наскладати — насклада́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. наскладати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Скласти що-небудь у певному порядку; покласти разом у певне місце. 2》 Поступово зібрати в якій-небудь кількості. || Поступово відкласти (перев. про гроші). 3》 розм. Створити, написати в якій-небудь кількості (про вірші, пісні і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наскладати — НАСКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, чого. 1. Скласти що-небудь у певному порядку; покласти разом у певне місце. І нажала ж вона нам Та кіп наскладала (С. Руданський); – Ну, що ти туди наскладала?...  Словник української мови у 20 томах
4. наскладати — НАГРОМА́ДЖУВАТИ (зберігаючи й додаючи, поступово робити запаси чого-небудь), ЗБИРА́ТИ, НАКОПИ́ЧУВАТИ рідше, КОПИ́ЧИТИ рідко, ГРОМА́ДИТИ рідко; ПРИЗБИ́РУВАТИ (поступово); НАБИРА́ТИ (поступово нагромаджуючи, досягати певної кількості чого-небудь)...  Словник синонімів української мови
5. наскладати — Насклада́ти, -да́ю, -єш гл. Сложить много. Желех.  Словник української мови Грінченка