наскладати

насклада́ти

-аю, -аєш, док., перех.

1》 Скласти що-небудь у певному порядку; покласти разом у певне місце.

2》 Поступово зібрати в якій-небудь кількості.

|| Поступово відкласти (перев. про гроші).

3》 розм. Створити, написати в якій-небудь кількості (про вірші, пісні і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. наскладати — насклада́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. наскладати — НАСКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, чого. 1. Скласти що-небудь у певному порядку; покласти разом у певне місце. І нажала ж вона нам Та кіп наскладала (С. Руданський); – Ну, що ти туди наскладала?...  Словник української мови у 20 томах
3. наскладати — НАГРОМА́ДЖУВАТИ (зберігаючи й додаючи, поступово робити запаси чого-небудь), ЗБИРА́ТИ, НАКОПИ́ЧУВАТИ рідше, КОПИ́ЧИТИ рідко, ГРОМА́ДИТИ рідко; ПРИЗБИ́РУВАТИ (поступово); НАБИРА́ТИ (поступово нагромаджуючи, досягати певної кількості чого-небудь)...  Словник синонімів української мови
4. наскладати — НАСКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Скласти що-небудь у певному порядку; покласти разом у певне місце. І нажала ж вона нам Та кіп наскладала (Рудан., Переслів’я, 1958, 20); — Ну, що ти туди наскладала?...  Словник української мови в 11 томах
5. наскладати — Насклада́ти, -да́ю, -єш гл. Сложить много. Желех.  Словник української мови Грінченка