наслух

НА́СЛУХ, у, ч.: З на́слуху, розм. — з розповідей, розмов.

— І світ, і люди — всі перед тобов [тобою] Являтись будуть світлим боком: скверне. Погане, зле — лиш з наслуху, немов Крізь сито тільки будеш знать (Фр., X, 1954, 160).

Значення в інших словниках

1. наслух — на́слух іменник чоловічого роду у складі фразеологізму  Орфографічний словник української мови
2. наслух — -у, ч.: З наслуху розм. — з розповідей, розмов.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наслух — НА́СЛУХ, у, ч.: (1) З на́слуху розм. – з розповідей, розмов. – І світ, і люди – всі перед тобов [тобою] Являтись будуть світлим боком: скверне, Погане, зле – лиш з наслуху, немов Крізь сито тільки будеш знать (І.  Словник української мови у 20 томах