насмоктуватися
НАСМО́КТУВАТИСЯ, уюся, уешся, недок., НАСМОКТА́ТИСЯ, мокчу́ся, мо́кчешся, док.
1. тільки док., перех. і без додатка. Багато, досхочу посмоктати.
Вечорами він [місяць] висів низько на небі, лихий, червоний, неначе упир, що насмоктався крові (Коцюб., II, 1955, 365);
Нарешті дитина насмокталася і почала куняти (Тулуб, Людолови, І, 1957, 416).
2. неперех., перен., розм. Напиватися доп’яна.
Коли дивимось — несе Сенька на блюді здоровенний кус м’яса, вже й насмоктався, як той чопок, диба мов не своїми ногами, сюди й туди його хилить (Стор., І, 1957, 196);
// перех. Багато випивати чого-небудь.
Він і Альфред Науйокс.. отут-таки в Кельні насмокталися в ресторані Гертвіча коньяку, змішаного з бенедиктином (Загреб., Європа 45, 1959, 139).
3. тільки недок. Пас. до насмо́ктувати.
Словник української мови (СУМ-11)