НАСПИ́ННИК, а, ч. Металеве покриття, яке захищало спину воїна від ушкодження.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
наспинник —
наспи́нник іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
наспинник —
-а, ч. Металеве покриття, яке захищало спину воїна від ушкодження.
Великий тлумачний словник сучасної мови
наспинник —
НАСПИ́ННИК, а, ч., заст. Металеве покриття, яке захищало спину воїна від ушкодження. Остап швидко проскочив у нього [козака] під рукою і щосили тицьнув свою шаблю у бік противника, що відкрився між нагрудником і наспинником (Д. Білий).
Словник української мови у 20 томах